Тревел-блогер Дарина Поліщук – яскрава, смілива, цілеспрямована дівчина в 20 років вже побувала в 32 країнах, веде свій блог www.outofthebubble.org про подорожі, володіє п’ятьма іноземними мовами та не збирається на цьому зупинятися. Про все це детальніше читаємо в інтерв’ю.
Дарина, де ти народилася і як минало твоє дитинство?
Народилась в Києві і проживала там 17 років. В дитинстві ніколи не виїжджала за кордон, тільки два рази поїхала до Туреччини, але я б не назвала ті поїздки подорожами. Мої батьки все життя розповідали про свої подорожі, тому мені завше хотілось мандрувати.
Де ти живеш зараз?
Зараз проходжу програму обміну для студентів («Еразмус») в Нюрнберзі, регіон Баварія в Німеччині.
Чи задоволена ти своїм вибором навчатися в Польщі, а тепер і в Німеччині?
Так, завдяки такому моєму вибору мені відкрився світ. Моє навчання в Польщі (в Кракові) давалось мені настільки легко, що я змогла його поєднувати з подорожами за кордон щотижня.
Як ти поєднуєш працю та подорожі?
Коли я працювала в корпорації в Кракові, то мала тільки вихідні дні для подорожей, але, на жаль, багато не побачиш за 2 дні. Тим не менш, в той період мені вдалось здійснити подорож автостопом по Люксембургу і відвідати Франкфурт. А минулої зими, коли я вже працювала в туристичній агенції, то їздила кататись на сноуборді в Словаччину разом з туристичною групою, яку супроводжувала. Все залежить від планування часу та від бюджету.
В свої неповних 20 років ти вже відвідала 32 країни світу і не плануєш на цьому зупинятися. Як ти створюєш свої подорожі, розкажи про процес підготовки?
Ні, ніколи не зупинюсь. Чим більше подорожую, тим більше хочеться. Це як наркотик, мабуть. Багато моїх подорожей були спонтанні. Все залежало від квитків та доступних вільних днів. Більшість подорожей здійснила автостопом. Тому завжди треба було підготуватись: завантажити всі карти місцевості, знайти «хостів» (host (англ.) – той, хто приймає мандрівника без оплати ночівлі), перевірити всі місця для автостопу, спланувати транспорт містом.
Як народився твій проект www.outofthebubble.org і що він несе в світ?
Ідею подав мені мій брат. Він організував все з технічної сторони, а потім вже я доробила дизайн і зміст. Ідеєю проекту є показати Світ молоді. Дуже хочу, щоб люди подорожували і як в найбільш шалений спосіб. Вірю, що це несе більше порозуміння в Світ. І кожен зрозумів би, що нема аж таких великих різниць в культурах.
Що таке «hitchhiking» і яке місце він займає в твоєму проекті?
Це автостопування. Стаєш на трасі (нормально вбрана) з табличкою міста і сподіваєшся на добро людей. Стільки віри і адреналіну в тобі! А ще щасливішим стаєш як тільки хтось зупиняється і пропонує допомогу.
Що найбільше на тебе вплинуло і запам’яталось в твоїх подорожах?
Люди. Тільки заради цього і подорожую! Всі люди так різні, але такі прекрасні! Завдяки подорожам тепер у мене безліч друзів від Бразилії до Австралії.
В 21 столітті подорожі і можливості праці закордоном набули більш доступнішого формату, та фундаментальним є знання іноземної мови на високому рівні.
Скількома мовами ти володієш і яким був твій шлях до їх вивчення?
Так, мови це головне сьогодні. Я вільно володію українською, російською, польською та англійською. Сподіваюсь, що за 2-3 роки дійду до вільного володіння німецькою і іспанською, якими зараз спілкуюсь на середньому рівні. Я завжди вивчала мови в школі та університеті. Також саме подорожі приносять найбільше практики.
Минулим літом ти побувала в Бразилії в якості волонтера, розкажи про цей досвід?
Ой, це довга історія, але це було щось чудове і дивне. Прямо книгу можна про це написати. Тяжко було жити в Бразилії після Європи. Усе відрізнялось. Їжа, люди, мова, природа. Найбільш складним було перестати оцінювати людей і почати приймати всі їхні плюси й мінуси. Складним було працювати з дітками та пересуватись по місту. Але яким задоволенням було бачити малечу, яка опісля проведених тобою уроків англійської одного разу говорить тобі “I love you”. Заради цього варто було пройти такий тяжкий шлях. Тай сама Бразилія чудова: пляжі, ліси, фрукти, каньйони, це все було бездоганним.
Що ти відчуваєш, коли повертаєшся в Україну із закордону?
Відчуваю, що я все далі і далі від Батьківщини. Відчуваю, що я розвиваюсь, а Україна стоїть і пригнічує своїх громадян. Серце стискається бачити це. Дуже хочу допомогти українцям в майбутньому. Сподіваюсь, що мій блог (www.outofthebubble.org) у цьому їм допоможе.
Чи є місто, в якому ти хотіла б жити постійно?
Все більше і більше думаю про Каталонію або Валенсію. Побачимо, як буде їх економіка розвиватись. Але я закохана в іспанську мову і культуру.
Що тебе надихає?
Мої спонтанні знайомства. Люди, які розповідають про далекі країни. І люди відчайдушні, які доказують, що можна вижити в пустелі, в горах, пройти безліч кілометрів і доплисти до островів.
Як плануєш свій час?
Зараз хочу більше сконцентруватися на кар’єрі, а саме почати розвиватись у маркетингу і соціальних медіа. Сподіваюсь, що мій блог також матиме все більший прогрес.
Якими цінностями ти керуєшся?
Щирість, відчайдушність, сміливість.
Без чого ти не могла б обійтися в житті?
Без ще одного квитка і вільної сторінки в паспорті.
Порада для наших читачів.
Прошу вас не залишатись на вихідні тільки в Римі. Скрізь знайдеться маленьке, незабутнє і ще не відкрите вами містечко, яке чекатиме на ваші пригоди!
підготувала Mari Kornilevska фото: Daryna Polishchuk
