Шокуючі світлини «лисіючих» Карпат, відзняті за допомогою дрону, з’явилися днями у соцмережах. Ці фото були зроблені поблизу селища Міжгір‘я в Закарпатській області Тимофієм Шмайдою зі спільноти «Dronarium Україна».
Нагадаємо, що наразі у Карпатському регіоні триває повінь – наймасштабніша за останні 12 років. За останні кілька днів у Карпатах випала місячна норма опадів, що спричинило повінь. Українці пов’язують її з нерегульованою вирубкою карпатських лісів, внаслідок чого і порушилась екологічна система.
Натомість, у Державному агентстві лісових ресурсів України заявили, що повені в Карпатах спричинені не вирубкою лісів, а природними факторами.
Зокрема, голова Держлісагентства Андрій Заблоцький зазначає, що ліс може втримати певну кількість опадів, але не з такими обсягами, які зараз спостерігаються в Карпатах.
«Ліс – не дамба для запобігання паводкам та утримання такої кількості та сили води. Тому заяви, що причиною повеней є рубки – це маніпуляція та популізм», – прокоментував Андрій Заблоцький.
Він заявив, що останніми роками рубок лісу відбувається значно менше. Також зазначив, що у порівнянні з 2019 роком обсяг заготівлі деревини зменшився на 17%, а за останні п’ять років обсяг заготівлі деревини в Карпатському регіоні зменшився на 20%.
«Це пов’язано з поступовим переходом від суцільних до поступових видів рубки», – пояснив Андрій Заблоцький.
У Держлісагентстві також посилаються на висновки академічних інститутів, від яких отримало «незалежну оцінку причин паводків та ролі лісового господарства в цих причинах». Йдеться про Інститут екології Карпат, Інститут гірського лісівництва та Львівський національний лісотехнічний університет.
За інформацією прес-служби Держлісагентства, причинами паводків науковці назвали наступні:
- Природні глобальні причини – циклічність коливання пониженої та підвищеної водності.
- Природні регіональні причини – густота річкової сітки. Тільки в Івано-Франківській області протікає майже 8,5 тис. річок. А всього у Карпатах протікає до 28 тис. малих річок – із них 18 тис. на північному схилі та 10 тис. на південному схилі. Карпатські річки належать до річок з паводковим режимом.
- Знищення заплави річок – спочатку меліорація та днопоглиблення, потім забудова та розорювання. Таким чином знищено місця, куди вода виходила під час паводків протягом тисяч років.
«Основні причини паводків – надмірно висока кількість опадів. Лісові насадження при нульовій вологості ґрунту можуть поглинути до 135-140 мм опадів, або як говорять в горах «одна смерека – 1 тонна води», – йдеться у повідомленні прес-служби Держлісагентства.
Між тим, видання «BBC News Україна» також оприлюднила висновки екологів та науковців – чи дійсно лісове господарство та нелегальний промисел деревини стали головними причинами катастрофічного паводка?
Оксана Марискевич, провідний науковий співробітник Інституту екології Карпат НАНУ:
Ліс – це один з чинників паводку, але не основний. Повінь ніхто б не міг скасувати, але її наслідки могли б бути набагато меншими. Наприклад, якщо хоча б частково виконали державні програми протипаводкового захисту басейнів річок, ухвалені після попередніх великих паводків, таких як 2008 року.
Поганий стан берегів і лісових доріг – одні з чинників, які призвели до катастрофічної повені. Загалом же окрім величезної кількості опадів, коли випало дві місячні норми за короткий час, тут вплинув комплекс чинників.
Наприклад, стан лісових доріг – їхня щільність надто низька, щоб розосередити стік. Лісові дороги одразу перетворюються на потоки й одна справа, коли стік йде єдиним шляхом, й зовсім інша, коли він розосереджений. У європейських країнах лісових доріг значно більше.
Інші причини: несанкціонований відбір гравію з гірських річок (я не чула, щоб за це когось карали), спрямлення русел, поганий стан берегів, забудова у захисних зонах біля гірських річок та непотрібне цементування.
Треба додати і те, що не спорудили сухі водоутримувальні ємності. Їх будують досить високо у долинах, щоб перехопити верхню хвилю, яка формується в горах. Тільки по програмі Тиси мало бути 52 таких ємності. Наскільки мені відомо, до цієї цифри не підійшли й близько.
У нас завжди так виходить, що замість фінансування державних програм ми потім витрачаємо кошти з резервного фонду Кабміну на наслідки повеней.
Ще вплинуло шалене засмічення річок, у чому винні і місцеві мешканці, і місцева влада, адже не у всіх гірських селах налагоджений збір побутових відходів.
Без сумніву, вирубування лісів також впливає. Якщо є природний незайманий ліс, то масштаби змиву, водної ерозії, на порядок нижчі. Але коли говорять лише про «лисі Карпати», як головну причину повені, то не може одна сфера бути винною у всьому.
Не вести лісове господарство неможливо. У будь-якому разі ліс не в змозі взяти на себе таку кількість води.
Юрій Дебринюк, професор кафедри лісових культур і лісової селекції Національного лісотехнічного університету:
Нинішні повені не пов’язані з вирубкою лісів. Ліси рубалися завжди і значно більше, ніж зараз. Сьогодні обсяги вирубки менші, ніж були раніше – я працював у Карпатах у 1980-ті роки, й тоді обсяги вирубки були набагато більші. А повені все одно траплялися, вони є зараз та будуть в майбутньому.
Річ у тім, що лісовий ґрунт має певну водоутримувальну здатність. Якщо дощ буде лити безперервно кілька днів чи тижнів, то ніякий ліс з таким навантаженням не справиться.
Вода або просто стікає, або ж з нею все сповзає вниз – коли близько до поверхні є водостійкий пласт, утворюється прошарок води між пластами й тоді відбувається зсув. Тому не можна говорити, що вирубка лісів стала причиною цьогорічних повеней, хоча ліс і відіграє велику водорегулювальну роль.
Головна причина – величезна кількість опадів протягом дуже малого часу. Зараз розподіл опадів у часі різко змінився – фактично річна сума опадів може випасти протягом червня, а далі маємо посуху. В останні роки повеней не було, тому що не було багато опадів. Але ось вода вилилася за два тижні – отримали повінь.
Людська діяльність також негативно впливає, але цього уникнути неможливо – ліси рубають усюди й повені бувають усюди. Польща і Німеччина, наприклад, вирубують набагато більше лісів, ніж Україна.
А у нас обсяги вирубки зменшилися, тому що деревину зараз ніхто не скуповує й великі лісгоспи на ладан дихають.Незаконної вирубки також стало менше. Ніхто не рубає, тому що просто немає куди ліс реалізувати.
Анатолій Павелко, еколог організації «Дунайсько-Карпатська програма»:
Катастрофічні паводки, як правило, викликані низкою чинників, й говорити, що причиною є лише через стан лісового господарства, не можна.
Перший чинник – кліматичні зміни. Три останні роки були дуже посушливі. Далі цього року була маловодні зима й початок весни. А потім сталося так, що за кілька днів у Карпатах випадає місячна норма опадів. Зрозуміло, що природна система стоку не справляється. Але насправді катастрофічні наслідки спричинив поганий стан господарства. Багатьма речами тут просто знехтували, а норми не змінювали відповідно до кліматичних змін.
Друга проблема – забудова річкових заплав, що робилося в маловодні роки. В Україні найдорожчі ділянки – по берегах річок, бо всі хочуть мати доступ до води. Тому й виходить, що кожні 10-12 років таку нерухомість затоплює. Природні ділянки річок треба відновлювати, а різні перешкоди для них, такі як греблі, в умовах зміни клімату критично важливо прибрати.
Третя причина – поганий догляд за господарськими системами. У містах не прочищені каналізації, а під мостами накопичується сміття, яке часто накидають місцеві мешканці. Це утворює додаткові затори для води.
Що ж до лісового господарства, то воно справді має несталі шкідливі практики. У першу чергу це стосується суцільних вирубок на великих площах, коли екосистема вже не здатна поглинати воду й вона з підземного стоку швидко переходить у поверхневий.
Якщо ж рубати правильно і, скажімо, не вирізати повністю ліс на якійсь горі, то можна заготовляти аналогічні обсяги деревини з меншою шкодою для природи.
Інша проблема тут – відсутність відвідних каналів, через що лісові дороги перетворюються на такі собі річища, по яких несеться вода, а внизу виникає повінь. Крім того, деревину з лісосік все ще перевозять водотоками, руйнуючи їх. Частина деревини просто там залишається, і захаращує водотоки. Зараз це одне з найбільш поширених порушень лісового законодавства.
Зрештою, впливає і те, що у нас відсутні плани реагування на такі проблеми – влада виїжджає і намагається латати те, що розвалилося. В інших країнах є плани адаптації до кліматичних змін, а вони вже відбулися. Й Україні потрібно будувати своє господарство, соціальну та природоохоронну сфери з урахуванням кліматичних прогнозів.
Вже зрозуміло, що нам треба бути ще ощадливішими та акуратнішими, ще більше берегти природні екосистеми. Треба побудувати таку інфраструктуру, яка могла б витримувати такі навантаження від злив і розлиття річок.
І варто розуміти, що навіть якщо зараз припинили великі суцільні та незаконні вирубки, то це не означає, що на наступний рік ситуація покращиться. Питання лісу – це питання десятків, а часом і сотень років.
