Медіа Італії зосереджені на внутрішніх проблемах. Про Україну вони пишуть, переважно прив’язуючись до італійських інтересів, або повідомляють найгарячіші новини. Крім цього, італійські медіа порівняно мало відряджають своїх кореспондентів в Україну, журналістам бракує актуальної інформації про українські справи.
Такий висновок зробили у Центрі комунікаційних досліджень і аналітики Львівського медіафоруму (LMF) «Networks» на підставі результатів власного дослідження, проведеного з грудня 2022-го по березень 2023 року.
Його здійснили, щоб зрозуміти, як наративи народжуються, як проникають у західні медіа (в тому числі італійські) та як вони впливають на світовий контекст.
«А головне — що можуть зробити громадяни і держструктури, аби цих наративів поменшало», – наголосили дослідники.
За даними LMF, в Італії до «миру за будь-яку ціну» закликають представники бізнесу, який втратив доходи через антиросійські санкції. У медіа лунає і проросійська риторика політиків, які намагаються «замирити» Україну з росією, виносячи за дужки умови такого миру.
Дослідники зазначають, що подекуди загарбання Криму та деяких областей України росією італійські медіа подають як «самовизначення», порівнюючи регіони з Південним Тиролем.
«Італійська бізнесова спільнота повільно усвідомлювала, що світ не повернеться у довоєнний стан. Тиснула на те, щоб бути, як німці, менш проукраїнськими, щоби «не принижувати Росії» та «повернутися до відносин із Росією», – констатують у LMF.
Як приклад публікацій, на які вплинули російські наративи, дослідники наводять статтю одного з провідних італійських видань ANSA.
«ANSA подає без балансу новину російської інформагенції ТАСС зі звинуваченнями України в пораненні італійського журналіста», – зазначають медіаексперти.
Водночас дослідники пропонують напрями роботи щодо покращення ситуації 👇
1. Взаємодія з експертним середовищем: якісніше верифіковувати інформацію, розширювати тематичні
фокуси, додавати аналітику у висвітлення українських тем.
2. Взаємодія з українськими посадовцями: оперативніше й легше отримувати інформацію і коментарі, верифіковувати факти, зокрема твердження російських медіа.
3. Співпраця між медіа: налагоджувати зв’язки, обмінюватися досвідом, допомагати зрозуміти українську специфіку.
4. Обізнаність про Україну: зруйнувати хибні уявлення, які сформувала російська пропаганда.
5. Обізнаність про наративи російської пропаганди: випрацювати механізми відстеження, аналізування та протидії.
Додамо, що дослідженню підпадали медіа не лише Італії, а й Німеччини, Угорщини, Латвії та Франції.
«Разом із локальними експертами й експертками ми опитали 17 редакцій і 6 медіафахівців і медіафахівчинь із Німеччини, Італії, Угорщини, Латвії і Франції», – пояснили в LMF.
Добре, що експерти не лише констатували ситуацію з наративами російської пропаганди, а й пропонують конкретні заходи з протидії:
📌 Що можуть робити влада й медіа європейських країн.
📌 Що може запропонувати Україна.
📌 Над чим працювати Україні.
Повністю ознайомитися з дослідженням українською мовою можна за цим посиланням.
До теми: Італія стала найбільшим постачальником вина в росію в 2022 році – дослідження.
