Державна служба зайнятості України на своєму офіційному сайті оприлюднила важливі статистичні дані. Станом на 31 серпня цього року кількість зареєстрованих безробітних становила 477,7 тисяч громадян. Це на 73% більше, ніж станом на 31 серпня 2019 року.
Окрім цього повідомляється, що 444,4 тисяч українців отримали статус безробітного в період з 12 березня по 31 серпня. Тобто йдеться про період карантину, введеного через пандемію COVID-19. Фінансову допомогу з безробіття отримували 400 тисяч безробітних людей.
«Виплати дозволили зберегти робочі місця для 367 тисяч громадян, з них 179,9 тисяч – ФОПи», – повідомили у Державній службі зайнятості.
«Безробіття залишається гострою проблемою у світлі карантину, хоча робота з працевлаштування не припиняється», – також зазначили у Державній службі зайнятості.
Там зауважили, що в останні місяці зростання кількості зареєстрованих безробітних зупинилося. У період коронавірусного карантину працевлаштовано 260 тисяч людей, а загалом від початку 2020 року – 409 тисяч.
У розрізі сфер діяльності найбільше українців (від усіх працевлаштованих) знайшли нові робочі місця:
- у сільському господарстві – 45%;
- у переробній промисловості – 14%;
- у сфері торгівлі – 13%.
Про те, що ринок праці в Україні у важкому стані, повідомляє і видання центральних органів виконавчої влади України «Урядовий кур’єр».
«Згідно з офіційною інформацією, в нашій країні може бути до 2 мільйонів безробітних, серед яких приховані й 400 тисяч тих, хто втратив роботу саме в період карантину», – йдеться у повідомленні видання.
Соціологічні опитування збільшують показник загального безробіття до 4,4 мільйона людей. А ще ж треба врахувати сотні тисяч тих, хто повернувся з-за кордону, втративши там роботу.
У Міністерстві закордонних справ України оцінювали трудову міграцію і дійшли висновку, що вона дорівнює 7,5 мільйона осіб. З них 3 мільйони мають статус трудових мігрантів за кордоном, а решта, на думку дипломатів, їздила туди за короткостроковими контрактами.
Частина цих людей після оголошеного карантину повернулася в Україну, однак в МЗС не можуть назвати точної кількості таких мігрантів. Лише припускають, що їх може бути від кількох сотень тисяч до 2 мільйонів.
«Звісно, все це завдало удару по ринку трудових ресурсів у самій Україні, спонукало до збільшення прихованого і реального безробіття», – зазначають в «Урядовому кур’єрі».
Між тим, 25 серпня Верховна Рада підтримала збільшення розміру мінімальної заробітної плати до 5 тисяч гривень з 1 вересня цього року – на 277 гривень. До цього моменту «мінімалка» була 4723 гривні.
У фракції «Слуга народу» вважаю, що мінімальну зарплату необхідно збільшувати, оскільки нині Україна «не наздоганяє за цим показником інші європейські країни».
На противагу цьому твердженню президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник заявив, що «мінімалка» в Україні ніяк не корелюється з «мінімалкою» західних сусідів.
«Навіть якщо в Україні мінімальна зарплата підвищиться до 6,5 тисяч гривень, це буде в три рази менше, ніж в цей момент у Польщі. Підняття мінімальної заробітної плати – це не підняття якихось соціальних стандартів, а намагання зібрати якомога більше податків з нашого сектору економіки, з наших підприємців», – заявив Василь Воскобойник.
Тим часом директор економічних і соціальних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин називає рішення підвищення мінімальної заробітної плати скоріше популістичним, яке збігається з початком виборчої кампанії.
На думку Юрчишина, таке незначне підвищення мінімальної зарплати не матиме впливу на поліпшення добробуту людей.
«По-перше, це популізм. Рішення, яке спрямоване на те, щоб показати, що влада дбає про добробут людей. Однак, це підвищення не є елементом економічного розвитку та єдиної соціальної політики, коли підвищують усі соціальні виплати, у тому числі й пенсію. По-друге, це незначне зростання, яке не матиме суттєвого впливу на розвиток економіки, підвищення купівельної спроможності. Також це рішення не враховує поточну ситуацію в країні, кризу через коронавірус», – зауважив Василь Юрчишин.
