Перше місце у дитячому конкурсі малюнків «Розфарбуй своє місто» отримала робота Бруно Романо, 10-річного сина українки Інни Романо. Конкурс пройшов у Карінаро (регіон Кампанія, провінція Казерта).

Днями завершилось індивідуальне образотворче змагання між учнями 1-5 класів державної початкової школи Карінаро. Організатором конкурсу традиційно виступило культурне об’єднання «Pro Loco Santa Eufemia» з Карінаро під головуванням Раффаеле Компаньйоне.

Цьогорічний конкурс проводився на тему «Перше, що я зроблю після фази екстреної коронавірусної інфекції». Найкращі дитячі роботи визначили за кількістю «лайків» під малюнками, опублікованими на офіційній сторінці об’єднання «Pro Loco Carinaro» у Facebook.

«Я хотів би подякувати всім учням, які брали участь, їхнім батькам за доступність, муніципальній адміністрації та державному всеосяжному інституту Карінаро за ефективну співпрацю», – зазначив Раффаеле Компаньйоне.
За словами голови «Pro Loco Santa Eufemia», юні учасники конкурсу виразили свої думки творчо і з уявою – ігри на свіжому повітрі з друзями, природою. Їхні малюнки стали своєрідним гімном життю та надії у цей довгий і важкий період карантину.
Бруно Романо, малюнок якого посів 1 місце серед робіт однолітків, намалював себе і сестру по дорозі до школи. У такий спосіб хлопчик висловив любов до своєї школи, у стінах якої він не міг навчатися через тривалий карантин.
Ми зв’язалися з матір’ю юного переможця конкурсу «Розфарбуй своє місто» – українкою Інною Бруно, яка свого часу вийшла заміж за італійця і живе у Карінаро. Ось що вона розповіла 👇
«Мій син Бруно народився в Італії. Нещодавно, у травні, йому виповнилося 10 років. Він відвідує італійську школу, наразі навчається у 4 класі. Оскільки син любить малювати, він захотів взяти участь у цих змаганнях.
Бруно хороший хлопчик, допомагає мені вдома, а ще дуже добре вчиться і багато читає. Українську мову Бруно знає гарно, бо весь час спілкується з бабусею і дідусем, які живуть в Україні.
Цей карантин насправді виявився дуже важким – як для нас, батьків, так і для наших дітей. Ми старались зробити все можливе і неможливе, щоб син і донька почували себе добре».
