У ніч на сьогодні, 24 березня, до міжнародного аеропорту «Лейпциг-Галле» у німецькому місті Шкойдіці приземлився літак італійських військово-повітряних сил. На ньому прибули вісім італійських хворих на COVID-19, на яких очікують у лікарнях Дрездена та Лейпцига. Про це інформує «Deutsche Welle».
Повідомляється, що в цих німецьких лікарнях є відповідні ресурси і що лікарі готові прийняти додаткових пацієнтів. Це стало результатом погодження влади Німеччини на прохання уряду Італії і свідченням солідарності ЄС.
У самій Італії два дні поспіль спостерігалося незначне зменшення кількості зафіксованих нових заражень COVID-19 і випадків смерті від хвороб, викликаних коронавірусом. Але після цього зменшення кількість померлих знову зросла – 743 особи за добу. Найбільша кількість випадків інфікування, як і раніше, в Ломбардії.
Між тим, станом на сьогодні кількість померлих внаслідок COVID-19 становить в середньому по країні це приблизно 9%. При цьому в решті країн цей показник становить 3,3%, а в Китаї, звідки почав поширюватися вірус – 3,9%. Тож не дивно, що у світі активно обговорюють, що не так з Італією?
Зокрема, у найбільш постраждалому від коронавірусу італійському регіоні Ломбардія смертність перевищила 12%, а система охорони здоров’я не справляється з потоком тяжкохворих. Сьогодні в Італії зареєстровано 69 176 випадків захворювань внаслідок COVID-19 та 6 820 летальних 156 випадків.
Чому епідемія в Італії більше схожа на катастрофу, а в Німеччині – ні, пояснює видання «Європейська правда».
Географія поширення коронавірусу в Італії неоднозначна. Є частина провінцій, де рівень захворюваності невисокий, але є й «італійський Ухань» – це північний регіон Ломбардія з 10 млн мешканцями. Саме там зареєстровано майже половину випадків COVID-19 і понад 60% смертей.
При цьому, Ломбардія – також неоднорідна і там є як відносно спокійні, так і «червоні» зони. Одним із ключових осередків епідемії стала провінція Бергамо, де мешкає 1 млн населення. Там, попри всі карантинні заходи, не вийшло стримати поширення вірусу.
У Ломбардії тестують лише тих, хто потрапив до лікарні або помер із явними симптомами коронавірусної хвороби. На інших не вистачає ресурсів, та й немає потреби. Адже і без них відомо, що в цьому регіоні вірусна інфекція буквально всюди. А ті, хто потрапив до будь-якої із ломбардійських лікарень, мають найвищу ймовірність заразитися коронавірусом.
«Ми не знаємо, як багато пацієнтів є інфікованими без явних симптомів, або тих, які за симптомами мають немов звичайний грип. Бо зараз кожен, хто застудився – насправді хворий на COVID-19», – пояснив Вітторіо Демічелі, епідеміолог, що працює з урядом Ломбардії.
Медична система в цьому італійському регіоні давно вже перевищила свої спроможності, тому тестуванням потенційних хворих тут не переймаються.
Експерти визначили 5 причин, суто італійських, які у поєднанні між собою призвели до того, що Італія стала епіцентром коронавірусної епідемії:
- Вважається, що влада затягнула з уведенням обмежувальних заходів на початку епідемії. Йдеться про святкові вихідні – 7-8 березня, коли було вже 7 тисяч підтверджених хворих і більше 350 померлих. Тоді карантин ввели лише у кількох містечках та провінціях
- Італійці відомі своєю недовірою до влади, яка вже на початку епідемії не рекомендувала їздити на відпочинок, збиратися групами у кілька осіб тощо.
- Італійці славляться своєю контактністю – зустрічі з обіймами, емоційне спілкування зблизька. Усе це в рази збільшує передачу інфекції повітряно-крапельним шляхом.
- В Італії висока тривалість життя громадян. Серед них дуже багато людей поважного віку, а вони – головна група ризику під час епідемії коронавірусу. Тому переважна більшість загиблих – глибоко літні люди. Середній вік жертв COVID-19 – 79,5 років.
- В Італії дуже міцні сімейні традиції. Зокрема, разом із батьками живуть 67% італійців віком 18-34 роки (для порівняння: у Німеччині – цей показник менше 35%). Але ж головне під час цієї епідемії – це максимальна ізоляція старших людей, аби вберегти їх від контакту з інфекцією. Але в Італії це майже неможливо. Натомість влада Німеччини рекомендує своїм громадянам не приїжджати до батьків та не привозити до них онуків.
Також існують ще два важливих фактори, що пояснюють італійський «коронавірусний феномен». Насамперед, це невраховані смерті.
Взагалі смертність від коронавірусу обраховують у такий спосіб – ділять кількість померлих через ускладнення, пов’язані з цією хворобою, на кількість підтверджених хворих, а потім помножують на 100%. Отже, достатньо змінити правила підрахунку будь-якого з цих двох показників, аби вплинути на показник країни.
В Україні Німеччину часто ставлять за приклад, як треба долати епідемію. Попри шалену кількість заражень, кількість померлих незначна. Зазвичай це пояснюється високоякісною німецькою медициною, значною кількістю реанімаційних ліжок та інше.
Так, лікування у Німеччині є дійсно якісним і дійсно дозволяє рятувати багатьох важкохворих. Однак на статистику більше впливають два інших фактори.
1) Німці не практикують посмертні тести у померлих від «застудних ускладнень» (насправді – зі значною ймовірністю через COVID-19). Хоча відсутність тестування померлих там визнають.
«Ми не вважаємо, що тестування померлих має вирішальне значення (для боротьби з епідемією)», – пояснили у німецькому інституті Роберта Коха в коментарі для «AFP».
Натомість італійці роблять тести майже завжди, хоча й вони враховують не всі смерті. Приміром, коли йдеться про високу смертність у «будинках відпочинку», де доживають свій час старі та хворі італійці.
2) Припускається, що німці у своїй статистиці не враховують смерті частини тих людей, які окрім коронавірусу мали ще й серйозні захворювання.
Зазначається, що вірус COVID-19 сам по собі не є смертельним, адже людей вбивають не його токсини, а ускладнення, які він часом викликає. А літні люди зазвичай мають по кілька супутніх патологій. Тож італійці, як і переважна більшість інших держав, враховують їхні смерті як «коронавірусні» – якщо їхні тести були позитивними.
А от чи зараховують німці усіх таких людей до своєї статистики смерті, питання залишається відкритим. Однак насправді Німеччина має успіх не лише завдяки способу, яким вони рахують кількість померлих, а завдяки тестуванню.
Уряд Ангели Меркель, який чітко діє відповідно з рекомендаціями ВООЗ, радить тестувати людей наскільки це можливо. Таке робиться задля того, щоб захворілі вдавалися до самоізоляції – так поширення вірусу можна буде локалізовувати.
За словами професора Лотара Вілера, президента Інституту Роберта Коха, наразі лабораторії Німеччини готові проводити близько 160 тисяч тестів на тиждень. І це не межа, бо якщо буде потреба, тестуватимуть ще більше. У країні триває нарощування кількості ідентифікованих хворих (у тому числі й тих, хто не потребує лікування в стаціонарі) – через це величина відсотку смертності автоматично зменшується.
Отже, різні країни ЄС обирають різні стратегії боротьби з COVID-19 . При цьому допускають помилки, які вартують життя багатьом громадянам. Чи зможе Україна уникнути повторення цих помилок? І на кого наша країна більше схожа у боротьбі з епідемією – на Італію, Німеччину чи якусь іншу країну?
Відповіді на це – це лише питання часу. А поки що, за даними Міністерства охорони здоров’я, 24 березня станом на 10.00 в Україні лабораторно підтверджено 84 випадки COVID-19. Із них три – летальні, а один пацієнт одужав і вже виписаний з лікарні.
